Особливості медицини у Німеччині

Як влаштована система охорони здоров'я в  Німеччині. 

Кожен житель Німеччини може розраховувати на медичне обслуговування. Залишити людину без надання кваліфікованої допомоги не можна – це заборонено законом. Мовиться зараз про невідкладні ситуації. А якщо говорити про стаціонарне лікування, то є певні рівні надання пакета медичних послуг:

• Перший рівень – це медпослуги, які надаються навіть тим, хто отримує соціальну допомогу від держави. Власне ця категорія громадян нічого не платить за роботу медика. Початковий вид медстрахування отримує і той, хто офіційно лише набув статусу громадянина або тимчасового статусу для проживання (власники посвідок на проживання). Для цієї категорії громадян чи потенційних громадян Німеччини передбачено мінімальний обсяг медпослуг, достатній для підтримки здоров'я, включаючи стаціонар та амбулаторний догляд за пацієнтом.

• Другий рівень – стандартне державне медичне страхування – Gesetzliche Krankenversicherung. У цьому випадку за послуги частину грошей сплачує держава та частину – її отримувач. Більшість німців – близько 90% – користується саме цим видом медстрахування.

Є ще і приватне медичне страхування – Private Krankenversicherung. Страхування цього рівня не є обов'язкове, але ним можуть скористатися усі, хто має досить великі доходи.

Кожен офіційно влаштований працівник в Німеччині зобов'язаний зареєструватися в державній системі охорони здоров'я (Gesetzliche Krankenversicherun або GKV) та оформити поліс медичного страхування.

Із застрахованої особи щомісяця стягуватиметься фіксований збір – 14,6% від зарплати, якщо річний дохід не перевищує 57 600 євро. У того, хто отримує понад 57,6 тисячі євро, сума збору не перевищуватиме 4350 євро на місяць. Половину страхових внесків покриває працедавець. Договір медичного страхування у Німеччині, оформлений на роботі, діє 180 днів, після чого його можна або продовжити, або вибрати іншу програму.

Приватним медичним страхуванням (Private Krankenversicherung) у Німеччині можуть скористатися такі категорії громадян:

• працівники, зарплата яких становить понад 57 600 євро на рік;

• ті, хто працює не за наймом;

• фрілансери;

• особи, які працюють неповний робочий день, зарплата яких не перевищує 450 євро на місяць;

• митці;

• військові та інші державні службовці.

• Пацієнт може відвідувати лікарів загальної практики.

• Власник медичної страховки може проходити стаціонарне та амбулаторне лікування.

• Страхова покриває також основні стоматологічні послуги.

Державний медичний договір діє не лише для застрахованої особи, а також для членів її сім'ї, зареєстрованих у Krankenkasse.

Після того, як ви оформите поліс, вам видадуть спеціальну картку медичного страхування (Krankenversichertenkarte). Її необхідно брати із собою під час відвідування лікаря загальної практики, лікарів-фахівців чи стоматолога.