Про посвідчення водія при подорожах за кордон

Національне водійське посвідчення (посвідчення міжнародного зразка) або міжнародне посвідчення водія – один з цих документів або обидва можуть знадобитися, якщо ви подорожуєте закордоном на своєму авто або якщо хочете орендувати там машину. В чому різниця та в якому випадку яке з посвідчень може знадобитися.

Національне водійське посвідчення (посвідчення міжнародного зразка) або міжнародне посвідчення водія – один з цих документів або обидва можуть знадобитися, якщо ви подорожуєте закордоном на своєму авто або якщо хочете орендувати там машину. В чому різниця та в якому випадку яке з посвідчень може знадобитися.

У більшості країн міжнародні права IDP (International Driving Permit) не потрібні, але, під час поїздок, наприклад, до США, без них не обійтися. Це питання в усьому світі регулюють Віденська та Женевська конвенції про дорожній рух.

Країни-учасники Віденської конвенції дорожнього руху (до їх числа входить і Україна) визнають національні посвідчення водія один одного без необхідності отримувати міжнародні посвідчення. Але якщо потрібно буде взяти авто напрокат, то тут можуть попросити або міжнародне посвідчення водія, або звичайне національне водійське посвідчення.

Щодо держав-учасників Женевської конвенції, то для вільної поїздки цими країнами і оренди там автомобіля знадобиться міжнародне посвідчення водія. Національне водійське посвідчення не обов’язкове. Але слід зазначити, що міжнародне посвідчення водія визнається дійсним лише за наявності національних прав.

Вже раніше ми говорили про водійські посвідчення: міжнародного зразка чи міжнародне посвідчення водія.

– прізвище;

– ім'я та по батькові;

– дату і місце народження;

– місце проживання;

– орган, що видав посвідчення;

– дату і місце видачі;

– дату закінчення дії;

– номер;

– підпис та/або штамп чи печатку органу, що видав посвідчення;

– підпис власника;

– фотографію власника;

– категорію/категорії або підкатегорії транспортних засобів, із зазначенням дати видачі посвідчення і дати закінчення дії для кожної з цих категорій.

Ці відомості в українських національних правах почали заповнювати із 2011 року, відповідно, видані після цього року посвідчення водія дійсні в країнах-учасницях Віденської конвенції. Слід зазначити, що 16 вересня 2020 року КМУ прийняв постанову, яка надала змогу привести документи у відповідність до європейських вимог. Наразі зразок бланка національного посвідчення водія на пластиковій картці є тримовним (українською, англійською, частина – французькою мовами), діє на території всієї Європи та в багатьох країнах світу. У посвідченні тепер вказують групу крові (резус-фактор) водія, а також згоду на посмертне донорство, але тільки за попередньою письмовою згодою заявника.

Отже, у разі наявності національного посвідчення європейського зразка можна законно керувати авто за кордоном у всіх країнах – учасницях Віденської конвенції. Якщо ж у вас права водія старого зразка, видані у формі книжечки, і ви маєте намір керувати автівкою за кордоном, то в такому випадку необхідно отримати міжнародні права водія.

Це особливий документ, затверджений міжнародним співтовариством, і є по суті перекладом чотирма мовами (англійською, французькою, іспанською та російською) національних прав, строк дії яких становить три роки, але не більше того строку, на який видано національні права.

Додаток № 7 до цієї Конвенції містить загальні вимоги до форми IDP (International Driving Permit). Згідно з цим додатком, міжнародні права водія являють собою книжку формату А6 (148 x 105 мм) із сірою обкладинкою та білими внутрішніми сторінками. Лицьовий і внутрішній боки першого аркуша обкладинки ідентичні; їх друкують національною мовою або принаймні однією з національних мов держави, у якій видано посвідчення. У кінці внутрішніх сторінок дві сусідні сторінки друкують французькою мовою, а на внутрішніх сторінках, що передують їм, повторюють кількома мовами, із яких обов'язковими є англійська, іспанська та російські мови, першу з цих двох сторінок. Записи вносять до посвідчення від руки або друкують на машинці, роблять буквами латинського алфавіту чи прописом.

Варто зазначити, що міжнародні права водія без наявності національних не дійсні.