Процес адаптації до нових умов

як психологічно адаптуватись в новій країїні проживання

Процес адаптації до нових умов має динаміку. Опишу схему адаптації, що складається з п’яти етапів. Якщо описати їх просто – добре, гірше, погано, краще, добре. Розберемося з кожним з цих етапів по черзі.

  • Добре:
    це емоційний підйом, ентузіазм, душевне пожвавлення, великі надії. Нарешті почуття безпеки, підтримки та свободи. На цьому етапі важливо заощаджувати сили та ресурси. Поступово опановувати нове місце.

  • Гірше:
    почуття дискомфорту, взаємного нерозуміння з місцевими жителями та неприйняття ними. Культурний шок*. Це може призводити до розчарування і туги, замішання. Посилюється почуття втрати. Що варто робити на цьому етапі – спостерігати за місцевими жителями, вивчати правила, етикет, традиції, мову, намагатися спілкуватися не лише із земляками, якщо є така можливість. Вивчати особливості місцевих правил та традицій. Важливо висловлювати подяку тим, хто дбає про вас і самому включатись у допомогу.

  • Погано:
    на цьому етапі може наростати туга і позначатися відсутність поліпшення. Ви відчуваєте розгубленість. Що треба робити? Дуже важливою є включеність у зовнішні процеси, на цьому етапі критично важлива підтримка приймаючої громади, допомога в адаптації. Знайомства, залучення до роботи. Важливою є інвентаризація власних умінь і знань: буквально виписати, що я вмію, що можу робити. Важливо просити про допомогу та пропонувати допомогу і висловлювати подяку.

  • Поліпшення: 

повертається почуття впевненості, з’являється можливість впливати на те, що відбувається. Ви відчуваєте оптимізм, повертається почуття задоволеності. Важливо фіксувати будь-які успіхи. І будувати плани.

  • Добре:

На цьому етапі ми відчуваємо себе стійко, у контакті зі своїми ресурсами та можливостями. Будуємо та реалізуємо плани на майбутнє.

Поясню що таке *Культурний шок. Це термін, запропонований американським антропологом. Коли людина потрапляє в нові умови – її сенсорні, символічні, вербальні та невербальні системи не впізнають, вони вимикаються. Це стан, коли я не можу зрозуміти, чого від мене хочуть, як влаштоване життя, як проконтролювати та передбачити поведінку інших – це викликає тривогу та паніку. Це відбувається до тих пір, поки ми не досліджуємо особливості, «культурний код» інших людей, не дізнаємося про їхні звички, не увійдемо в ближчий контакт з місцевим населенням.

  • Тому дуже важливо, щойно з’являються сили, входити в контакт із оточуючими. Важливо дізнаватися про місце, людей, культуру, вчити мову, цікавитися історією, традиціями.

  • Поважати місце, куди приїхав залишаючись у контакті зі своєю культурою та ідентичністю. Тому важливо купити книги рідною мовою, можливо, зробити добірку казок та пісень.

Це те, що допоможе створити міст між внутрішньою та зовнішньою реальністю, дасть відчуття опори.